Для банків збільшення кількості проблемних кредитів під час війни стало закономірним і очікуваним. Причин тут дві.
По-перше, знизилася платоспроможність позичальників. По-друге, багато хто з них втратив іпотечне та заставне майно, на придбання якого кредити було отримано.
За даними НБУ, частка непрацюючих кредитів за період з 1 березня 2022 року по 1 червня 2022 року зросла з 26,58% до 27,64%, або з 305 млрд грн до 317,5 млрд грн.
Держава не може стояти осторонь і віддати питання проблемних кредитів на розсуд банку і позичальника. Адже в такому разі на нас чекає чергова хвиля тисяч банківських судових спорів.
При цьому підхід держави має бути зваженим і збалансованим. Потрібно, з одного боку, справді підтримати позичальників, а з іншого - не спричинити чергову банківську кризу і банкопад через ухвалення популістських рішень.
Певні ініціативи від держави сьогодні вже діють, інші - на стадії ухвалення. Далі - детальніше про них.
"Кредитні канікули" під час воєнного стану
Однією з перших законодавчих ініціатив було запровадження "кредитних канікул". Їхня суть: протягом воєнного стану та 30 днів після завершення позичальник у разі прострочення звільняється від штрафу, а також нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України (3% річних та інфляційні втрати).
Банки зобов'язані самостійно списати всі нараховані штрафні санкції для всіх позичальників, немає необхідності подавати відповідну заяву.
Тобто під час воєнного стану обов'язок повертати кредит залишається, обов'язок сплачувати відсотки за кредит також залишається. Але якщо позичальник не може своєчасно погасити кредит за графіком або відсотком, то банк не може штрафувати. Це стосується як споживчих, так і бізнес-кредитів.
Банки в індивідуальному порядку вводили додаткові заходи підтримки. Наприклад, відтермінували повернення кредиту, якщо термін його повернення припав на воєнний стан.
Або пропонували списання частини заборгованості в разі погашення 80% і більше кредиту. Однак це все індивідуальні ініціативи окремих банків.
"Кредитні канікули" в нинішній редакції заморожують проблему безробітних кредитів, однак несуть значний ризик у майбутньому.
Так, через 30 днів після скасування воєнного стану виникне така проблема. Для позичальників в один момент настане необхідність погашення всіх прострочених сум за кредитами і відсотками, які накопичилися за період воєнного стану. У разі непогашення буде нараховано штрафи.
Очевидно, що більшість позичальників не зможе в один момент погасити платежі.
Тому вже сьогодні необхідно думати про механізми відстрочки або реструктуризації боргів. Інакше це потенційні судові спори.
Іпотечне майно в умовах воєнного стану
Другим кроком держави на захист позичальників стало обмеження звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення кредиту.
Так, протягом воєнного стану і 30 днів після нього:
- Банки не можуть звертати стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку (набувати право власності або здійснювати продаж третій особі);
- Банки не можуть виселяти мешканців з іпотечного майна;
- Іпотечне майно не може продаватися на електронних торгах для виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Тобто на сьогодні звернення стягнення на іпотечне майно призупинено. Банк може отримати рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно.
Виконання такого рішення поки що неможливе. Але якщо рішення суду отримано, одразу після скасування заборони на стягнення він може виселяти і забрати житло.
Це стосується тільки споживчих кредитів, тобто кредитів населення. На бізнес-кредити таке обмеження не поширюється.
Чи можливий достроковий дефолт під час воєнного стану?
Майже всі кредитні договори містять умову, згідно з якою банк має право вимагати дострокового погашення всього кредиту в разі прострочення хоча б одного платежу за кредитом або відсотками.
Одне з найбільш дискусійних питань: чи може банк скористатися цим правом під час воєнного стану?
З одного боку, так, може. Адже законодавчої заборони немає. З іншого боку - нелогічно, коли за прострочення платежу штрафні санкції не нараховуються, банк вимагає достроково повернути весь кредит. У такому разі втрачається сенс "кредитних канікул".
Крапку в цьому питанні поставить судова практика. Думки і позиції вже розділилися.
Відразу після повномасштабного вторгнення РФ для банків прострочені кредити були не найактуальнішим питанням. Але зараз уже п'ятий місяць війни. І банкам необхідно ухвалювати рішення щодо проблемної заборгованості. Це може бути як реструктуризація, так і звернення з позовом до суду.
Якщо іпотека та застава знищені
9 липня 2022 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт про підтримку позичальників, майно яких було знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії РФ.
Законопроєкт ухвалено в першому читанні зі скороченим терміном підготовки. Це означає, що остаточне його ухвалення можна очікувати найближчим часом.
Проєкт пропонує для постраждалих два механізми підтримки: заморожування кредитів і прощення кредитів.
Ці механізми знову-таки можливі тільки для споживчих кредитів, тобто кредитів населення і не поширюються на бізнес кредити.
Розглянемо ці механізми детальніше.
Заморожування кредиту
Пропонується його надати тим, хто брав кредит на придбання житлової нерухомості або автомобіля. При цьому можливі три варіанти залежно від того, де знаходиться майно:
Варіант 1. Нерухоме майно знаходиться на тимчасово окупованій території або території ведення бойових дій. Ця опція розрахована для позичальників, які або не знають про долю свого майна, або поки що не можуть зібрати докази його пошкодження чи знищення.
Територія визначається тимчасово окупованою в умовах воєнного стану рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України.
Територія проведення бойових дій визначається актами Кабінету міністрів України. На сьогодні відсутні затверджені як території тимчасової окупації у зв'язку з військовою агресією, так і території ведення бойових дій.
Затверджений Мінреінтеграції перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій або таких, що перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), використовується лише для виплат внутрішньо переміщеним особам і не може використовуватися з метою отримання права на заморозку кредиту .
Що має позичальник зробити, щоб заморозити кредит? Подати заяву про призупинення кредиту. Термін подачі - дія в Україні воєнного стану і три місяці після його завершення.
Банк зобов'язаний звільнити такого позичальника від сплати кредитного боргу строком до дев'яностого дня після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Наразі позичальник має надати банку документи на підтвердження знищення або руйнування майна.
Якщо позичальник надає відповідні документи, банк звільняє його від сплати кредитного боргу до моменту отримання позичальником компенсації від держави за знищене майно.
Важливо: якщо документи не подано - дія кредиту поновлюється.
Варіант 2. Майно перебуває на підконтрольній Україні території, проте було знищене або пошкоджене внаслідок військової агресії РФ.
Позичальник у цьому випадку має подати заяву та одночасно документи-підтвердження знищення або руйнування майна. Банк звільняє позичальника від сплати кредитної заборгованості доти, доки він не отримає від держави компенсацію за знищене майно.
Після отримання компенсації для позичальника поновлюється дія кредитного договору, зокрема поновлюється графік погашення та нарахування відсотків.
Додатково до призупинення кредиту банк зобов'язаний в обох вищеописаних випадках анулювати нараховані з 24 лютого 2022 року відсотки.
Варіант 3. Майно перебуває (перебувало) на території, яка вже була окупована до 24 лютого 2022 року, тобто до повномасштабної війни.
У цьому випадку, як і в попередньому, позичальник для зупинення кредиту має подати заяву та одночасно документи для підтвердження знищення або руйнування майна. Банк звільняє від боргу сплати кредитної заборгованості до моменту отримання позичальником компенсації від держави за знищене майно.
Після подачі заяви про призупинення банк у всіх трьох випадках не може продавати таку заборгованість, а також вживати будь-які дії щодо її врегулювання, зокрема залучати колекторські компанії.
Анулювання кредиту
Право на анулювання кредитів матимуть позичальники, які купили в кредит житло або автомобіль, якщо дотримуються таких умов:
- Житло знищено внаслідок військової агресії РФ. При цьому його площа не перевищує для квартири 140 кв. м., для житлового будинку - 250 кв. м.. Нерухомість має бути єдиним місцем проживання сім'ї позичальника.
- Заставний автомобіль є єдиним автопозичальником, об'єм двигуна не перевищує 2500 сантиметрів.
- Станом на 23 лютого 2022 року відсутня прострочена заборгованість за кредитом.
Банк, у свою чергу, отримує право на отримання компенсації від держави.
Цей законопроєкт викликає щонайменше чотири принципових питання:
- Які документи будуть достатніми для підтвердження втрати/пошкодження майна у зв'язку з військовою агресією? Чи буде розроблено загальний для всіх алгоритм підтвердження збитків, чи кожен банк визначатиме перелік документів самостійно?
- Яким буде механізм відшкодування державою за пошкоджене або знищене майно? І найголовніше - які часові рамки такого відшкодування?
- Яким буде механізм отримання банками від держави компенсації за анульованими кредитами?
- Що з бізнес-кредитами, отриманими на придбання обладнання або інших активів, знищених у зв'язку з війною?
Це ті запитання, відповіді на які вже потрібно знати на момент ухвалення закону в цілому, а не вирішувати після. В іншому разі банки отримають пул заморожених і анульованих кредитів без розуміння перспектив відшкодування своїх збитків.
Необхідність банкам компенсувати збитки самостійно впливатиме на вартість кредитів і призведе до збільшення відсоткової ставки. А відновлення післявоєнної економіки без доступних кредитів - справа досить складна.
